Каламу́тити во́ду [в крини́ці] — вносити неспокій, розлад; створювати безладдя.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
каламутити — 1) (робити каламутним, нечистим), колотити, сколочувати, сколотити, мутити, баламутити 2) (кого що сіяти неспокій серед людей, підбурювати на якісь учинки), баламутити, колотити, підбурювати, мутити, заколочувати (перев. зі сл. спокій ) … Словник синонімів української мови
каламутити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
каламутити — мучу, мутиш, Пр. Змішувати воду з глиною або брудом … Словник лемківскої говірки
баламутити — у/чу, у/тиш, недок., перех. 1) рідко. Робити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.). 2) кого. Хвилювати кого небудь, сіяти неспокій серед когось. || Підбурювати на якісь учинки; бунтувати. || без додатка. Поводитися задерикувато, робити таке, що … Український тлумачний словник
збаламучувати — ую, уєш, рідко. 1) Робити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.). 2) кого. Хвилювати кого небудь, сіяти неспокій серед когось. || Підбурювати на якісь учинки; бунтувати. 3) Залицятися, настирливо домагатися взаємності в коханні … Український тлумачний словник
каламучення — я, с. Дія за знач. каламутити … Український тлумачний словник
колотити — очу/, о/тиш, недок. 1) перех. Розмішувати що небудь рідке. || Робити каламутним; каламутити. 2) перех. Певним способом виготовляти (про масло). 3) неперех., перен. Викликати неспокій, незадоволення, незгоду; підбурювати проти кого , чого небудь.… … Український тлумачний словник
мутити — мучу/, му/тиш, недок., перех., розм. Те саме, що каламутити … Український тлумачний словник
набаламутити — у/чу, у/тиш, док., перех. 1) рідко. Зробити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.). 2) Викликати неспокій, хвилювання у кого небудь, серед чого небудь … Український тлумачний словник
накаламутити — у/чу, у/тиш. Док. до каламутити. || Зробити каламутним, нечистим якусь кількість чогось … Український тлумачний словник
